Набат Совісті Захист імені та спадщини Реріхів Про ПНУК Експрес інформація
Зона культурного лиха Літинщини
Украденные полотна Рерихов
Прес-конференція
Прес-конференція
Концепція діяльності
Проспект курсів самоосвіти

Додаткові матеріали:

Схема вимушених переїздів ПНУК

Офіційна переписка та рішення влади щодо проблеми пошуку приміщення для Подільського народного університету Культури

Листи на підтримку діяльності Подільського народного університету Культури

Громадська ініціатива залишена напризволяще…

     Газета «Літинські новини» №46 у своїй інформації про сесію Літинської районної ради повідомила, що «заява від Щепілової Н.Г., (щодо необхідності виділення приміщення для Подільського народного університету Культури), надійшла із порушенням регламенту 13.11.07 р., потребує вивчення, а тому не може бути розглянутою на сесії».

     Після того, як комісії по підготовці до сесії закінчили свою роботу, надійшло ще чимало звернень і заяв від керівників організацій та установ. Надійшли не за 20 днів, як того вимагали від Щепілової Н., проте всі вони були розглянуті на сесії у пункті «Різне». А проблема, із якою до депутатів хотіла звернутись голова ради народного університету Щепілова Н.Г. була винесена для оприлюднення після закриття сесії. Чому?

     Навіть у пункті «Різне» поруч із питаннями про лисів та кошти для поховання обездолених не можна було поставити питання про приміщення для Подільського народного університету Культури? Адже організація 1 грудня має звільнити орендоване приміщення в приватному секторі, і на вулиці залишаються діти, які займаються на курсі «Школи моделей», популяризуючи українське народне мистецтво; діти, які займаються на курсі рисунку та живопису, готуючись до вступу у вищі художні навчальні заклади; ансамбль пісні «Ладодзвін», який популяризує українські народні пісні та поетичну творчість авторів Літинщини, слухачі курсу «Домашній комп’ютер», які під керівництвом майстра, навчаються азам комп’ютерної грамотності, громадське майно в майстерні народно-прикладного мистецтва із робочими ткацькими верстатами, база курсу квітникарства, книги, картини, вишивка, народні костюми, телевізор, меблі – все те, що так важко збиралося людьми впродовж стількох років?

     «Сьогодні процедура була витримана так, як вона має бути витримана згідно Законодавства. І ні вашій організації, ні яким іншим не буде дано право попрати Закон», - ці слова голови ради Шишкової Н.І., сказані відповідним тоном шокували не тільки голову ради народного університету, але й депутатів. Бо якщо сесія райради приймає рішення «Про дозвіл на встановлення плати за медичні послуги», всупереч основному Закону України – Конституції, де записано, що медицина у нас безоплатна (зауваження з цього приводу зробив Герасимчук М.І. – депутат обласної ради), то невчасне подання заяви від громадської організації із проханням винести гостре і болюче питання щодо приміщення, всупереч протоколу чи регламенту – не таке вже й страшне порушення. А з огляду на те, що організація залишається без даху над головою і на її підтримку направлено не один десяток листів з усіх усюд, винесення такого питання на сесію було не порушенням регламенту, а життєвою необхідністю. То можливо причина в іншому?

     Ще 5 вересня проходила сесія Літинської районної ради, на якій депутати одноголосно прийняли рішення про передачу в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу районного кінотеатру ім. У.Кармелюка через його збитковість для районного бюджету. Проте у рішенні, яке було роздане депутатам, проголосоване депутатами рішення було записане іншими словами: «… оголосити конкурс на оренду приміщення кінотеатру ім. У.Кармелюка, розташованого за адресою вул..Леніна,14, що є спільною власністю територіальних громад Літинського району, відповідно до вимог чинного Законодавства в місячний термін». Разом з тим, у 10 питанні цієї ж сесії йшлося про зняття з контролю рішення районної ради 8 сесії за №130 «Про конкурс на право укладання договору оренди частини приміщення кінотеатру».

     На тій сесії представники народного університету були присутні. І тому 7 вересня на ім’я голови Літинської районної ради Шишкової Н.І. було надіслано лист за №59 від Подільського народного університету Культури з проханням посприяти у тому, аби приміщення збиткового кінотеатру було передане в користування поза конкурсом на пільгових умовах Подільському народному університету Культури, який не тільки забезпечить демонстрування відео-фільмів для населення району (оскільки одним із структурних підрозділів народного університету є відо зала), але і робитиме все можливе аби спільними зусиллями громади та органів місцевого самоврядування залучати необхідні інвестиції. У цьому ж листі народний університет запропонував представити захист свого проекту перед комісією з питань освіти, культури, охорони здоров’я, материнства і дитинства, роботи з молоддю Літинської районної ради.

     26 вересня 2007 р. за №361-02/19-163 за підписом заступника голови Літинської райради Масного О.Д. на ім’я голови ради народного університету Щепілової Н.Г. прийшов лист про те, що «зважаючи на те, що Подільський народний університет Культури відіграє соціально значиму роль на теренах Літинщини» Літинська райрада запропонувала подати документи для участі у конкурсі на право оренди приміщення кінотеатру імені У.Кармелюка, який буде оголошений дирекцією кіновідеомережі та опублікований в районній газеті «Літинський вісник».

     Отримавши такий лист, ми звернулися за консультацією в юридичний відділ Літинської районної ради, спеціалісти якого стверджували, що ми неправильно зрозуміли рішення депутатів щодо передачі в оренду цілісного майнового комплексу. Нас переконували, що мова йшла про частину приміщення. За нашим проханням нам було надано Положення «Про порядок проведення конкурсу на право укладання договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад», у р. 1, п. 5 якого сказано, що «конкурс на оренду цілісних майнових комплексів оголошується районною радою» та р.3 п.12 про те, що «конкурсна комісія районної ради створюється розпорядженням голови ради».

     Готуючись до конкурсу ми все-таки звернулися за роз’ясненням до голови Літинської районної ради. 18 жовтня перед початком засідання Правління Громадської ради при Літинській районній раді в присутності заступника голови райради масного О.Д. та члена Правління Громадської ради Балакіної В.М. , юриста Літинської райради Заваденко А.О., відбулася бесіда із головою Літинської районної ради Шишковою Н.І., яка підтвердила той факт, що на сесії депутати голосували за передачу в оренду кінотеатру як цілісного майнового комплексу. Під час розмови заступник голови «Жіночої ради» Балакіна В.М. просила і переконувала голову райради у тому, що районний кінотеатр є найкращим місцем для розташування в ньому Подільського народного університету Культури. Це може стати справжньою окрасою Літина. Шишкова Н.І. відповіла, що «якщо ви переконаєте депутатів і вас підтримають, я вас теж підтримаю». Хоча особиста позиція голови райради схилялася до того, аби кінотеатр продати.

     Про тривожну ситуацію, що склалася із народним університетом, ми, попередньо порадившись із заступником голови районної ради О.Масним та членами президії громадської ради при Літинській районній раді, повідомили усі організації, із якими нас пов’язують соціально-культурні проекти в області, Україні та за кордоном. З багатьох місць на адресу Літинської районної ради почали поступати листи-підтримки діяльності громадської організації. Ми були впевнені, що ці авторитетні листи допоможуть депутатам Літинщини та членам конкурсної комісії прийняти рішення на підтримку діяльності народного університету.

     Та 19 жовтня в газеті «Літинський вісник» з’явилось оголошення дирекції кіновідеомережі про конкурс на оренду «частини вестибюлю кінотеатру ім. У.Кармелюка (смт Літин)» (?) Воно з’явилося на 10 днів пізніше визначеного сесією терміну і абсолютно не відповідало рішенню, за яке 5 вересня голосували депутати на сесії.

     У зв’язку із цим 29 жовтня 2007 року в районну раду за №77 було надіслано другий лист від Подільського народного університету Культури на ім’я голови постійної комісії з питань освіти, культури, охорони здоров’я, материнства і дитинства, роботи з молоддю Літинського району Дяченко П.А. із проханням посприяти тому, аби «депутати прийняли рішення про підтримку діяльності громадської організації, яка вирішує чимало проблем соціального характеру», адже організація практично залишається без приміщення. Ми вважали, що таке рішення сприятиме і ефективному виконанню Указу Президента України «Про заходи щодо сприяння розвитку національної кінематографії» від 13.09.2007 року. Адже одним із основних структурних підрозділів народного університету є відео зала, програма якої пропонує усім категоріям населення району не тільки тематичні фільми, але і фільми жанрово-стильових напрямів із різноманітними формами їх обговорення. Більше того, народний університет активно працює над поповненням відеотеки документальними матеріалами краєзнавчого характеру, що сприятиме втіленню нової форми громадського відео, здатної відновити інтерес населення до кіномистецтва, адже героями цих фільмів є громада Літинщини. І навіть проблему дозвілля молоді народний університет має можливість вирішити. Танцювальні вечори є у плані роботи курсу «Танці для дорослих».

     2 листопада 2007 р. відбулось спільне засідання комісій під головуванням голови постійної комісії з питань освіти, культури, охорони здоров’я, материнства, дитинства і роботи з молоддю П.Дяченко, на яке представників народного університету не запросили, не зважаючи ні на лист від громадської організації, ні на те, що в ці дні почали надходити листи від культурної громадськості: від редактора відділу кореспондентської мережі «Урядового кур’єру» Ларіонова П.; директора Інституту Трансдисциплінарних Технологій, доктора філософії, професора, академіка Російської Акеадемії промислової екології, академіка Міжнародної Академії «Інформація, зв’язок та Управління в природі та суспільстві», академіка Міжнародної Академії Інформатизації В.С.Мокія (із м.Нальчик); директора пам’ятника архітектури ХІІІ ст. Церкви Св.Петра в Ризі, Голови Латвійського відділення Міжнародного Центру Реріхів М.Озоліня; голови Міжнародної громадської організації «Українське Реріхівське товариство» КозараВ.А.; академіка, доктора психології, професора, Заслуженого Вчителя Гуліватого В.М.; академіка Української та Російської Академії педагогічних наук, доктора психології, професора Ш.Амонашвілі; випускників та студентів Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва, які навчаються за направленням Подільського народного університету Культури, голови правління Вінницької обласної організації товариства «Знання», заслуженого працівника культури Теклюка В.О.; директора Вінницької обласної наукової медичної бібліотеки Г.Берладин; Інститут Літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, відділ рукописних фондів і текстологій за підписом земляків: завідуючої відділом, кандидата філологічних наук Г.Бурлаки та наукового співробітника, кандидата філологічних наук Т.Маслянчук та ін..

     На засіданні комісії розглядалось питання, що стосувалось роботи кіновідеомережі. Начальник відділу культури та туризму Т.Поляруш аргументувала її збитковість і заборгованість і винесла пропозицію будівлю кіномережі виставити на продаж з умовами неперепрофілювання, а кіномережу переселити в прибудову до РБК. Після засідання цієї комісії з’явилося ще більше запитань, і одне із них, чому проігнорована проблема із приміщенням для народного університету і чому його колектив не попередили про засідання комісії. Із цими запитаннями ми звернулися до заступника голови Літинської районної ради з гуманітарних питань Масного О.Д., адже Н.Шишкова рекомендувала звертатись по таких питаннях саме до нього.

     Після цієї бесіди 6 листопада заступник голови райради Масний О.Д. запросив представників народного університету на засідання комісії, яка була призначена на 7 листопада. Після години роботи комісії члени комісії запросили голову ради народного університету, яка очікувала в коридорі до слова, надавши їй для цього 10 хв. Проте усі пропозиції народного університету були відхилені, бо раптом з’явився припис санстанції, який забороняв в подальшому експлуатацію об’єкту (кінотеатр) у зв’язку із його антисанітарним станом (?!) Прохання представника народного університету винести цю проблему на обговорення сесії теж було відхилене. Саме тому і з’явились листи датовані 13 листопада, які надали представники Громадської ради при Літинській районній раді за підписами голови Громадської Ради при Літинській районній раді Щепілової Н.Г., членів правління Громадської ради Балакіної В.М., керівника Всеукраїнської спілки радянських офіцерів Михайленка В.Ю., керівника Літинської лікарняної каси Морнова В.І., керівника українського братства ОУН УПА, Пліщинського П. П., керівника організації „Союз жінок-трудівниць” Беднарської Т. А., керівника районної організації Спілка „Чорнобиль” Слободянюка П. В. Листи з’явилисьще і тому, що люди із величезним здивуванням прочитали у газеті «Літинський вісник» за 9 листопада інформацію про те, що начальник відділу культури Т.Поляруш 2 листопада на засіданні постійних комісій Літинської районної ради «внесла пропозицію будівлю кіномережі виставити на продаж з умовами неперепрофілювання, а кіномережу переселити в прибудову до районного будинку культури. З приводу продажу кінотеатру виникло ряд думок, запитань і пропозицій». У нас теж з’явилось з цього приводу ряд думок і запитань.

     Перше: яким чином могла бути прийнята до обговорення пропозиція Поляруш Т. щодо продажу кінотеатру, якщо сесія Літинської районної ради ще 5 вересня 2007 року одноголосно прийняла рішення передати кінотеатр шляхом конкурсу в довгострокову оренду?

     Друге: Чому директор кінотеатру А.Сопун подав у газету «Літинський вісник» оголошення не про оренду приміщення, як це вирішила сесія, а про частину вестибюлю кінотеатру? Хто і коли відмінив рішення сесії про оренду приміщення?

     Третє: Як уявляє собі діяльність приватного кінотеатру у Літині Поляруш Т., яка винесла таку пропозицію, і діяльність комунальної кіномережі, яку хочуть перенести в прибудову РБК? 2 кіноустановки одна від одної за 100 метрів?

     Четверте: Чому депутати, члени постійної комісії, погодились із пропозицією першого заступника голови райдержадміністрації М.Нагорного про те, що треба доручити відповідній комісії райради вивчити це питання і свої висновки підготувати для розгляду депутатами на сесії? Адже депутати вже голосували щодо долі кінотеатру! Навіщо потрібно створювати комісію? Чому це питання знову з’явилось в середу, 7 листопада, і чому виникли нові ідеї, які тепер уже не райраді, а комісії райдержадміністрації було «порекомендовано вивчити (ці ідеї) і, поки що, це питання на сесії не розглядати?

     Вивчення ідей – це серйозно. Але, на наш погляд, варто в першу чергу вивчити ті ідеї, які вже реально 12 років втілюються в життя громадською організацією на Літинщині, а не ті, які з’явились в період з 2 по 7 листопада. Адже на комісії 7 листопада ми пропонували оптимальний варіант вирішення проблеми із збитковим приміщенням кінотеатру. І наша пропозиція була спрямована на виконання рішення сесії від 5 вересня. Ми просили приміщення саме в довгострокову оренду. Це зберігає його у власності громади і сама ж громада бере на себе відповідальність за його утримання та управління. Та ці пропозиції не були почуті.

     Одним із питань винесених на сесію було питання про хід виконання програми соціально-економічного розвитку району. Ми вважали, що тема «Влада і громадські організації. Співпраця заради громади» може бути винесена на сесію як обговорення основної доповіді. Адже без ефективного партнерства і співпраці влади і широких кіл громадськості є неможливим системне і комплексне стратегічне планування і програмування суспільно-економічного розвитку Літинського району.

     Як стверджує Євген Фишко, магістр державного управління, директор Інституту муніципального і регіонального розвитку у книзі «Залучення громадськості до підготовки та ухвалення рішень органами місцевого самоврядування та розвитку громади» (К.,2006), серед широкого загалу керівників органів місцевого самоврядування, які вирішують проблеми залучення ресурсів для територіальних громад, побутує думка про те, що найважливішими і найбільш зрозумілими в застосуванні є фінансові ресурси…. Менша кількість керівників навчилась ефективно використовувати і природні ресурси і, на жаль, зовсім мало керівників використовують такі компоненти розвитку як соціальна, комунікативна складова – яку називають нематеріальними активами. Як показує європейський досвід реалізації місцевої політики, розвиток людського капіталу, міжсекторного партнерства влади і громадськості дає у місцевому розвитку дійсно більше, ніж цільові фінансові вкладення.

     У зв’язку із тим, що рік поточний майже закінчується і район стоїть на порозі нового планування, хотілося саме на сесії підняти питання про цю можливість залучення ресурсів для розвитку територіальної громади Літинського району.

     Ми хотіли звернутись до нового депутатського корпусу із конкретними пропозиціями, яким є законодавче підґрунтя. Важливим документом, який визначає засади планування сталого розвитку території, є прийнята Верховною Радою України в 1999 р. Постанова «Про концепцію сталого розвитку населених пунктів». Хотілося б нагадати, що сталий розвиток за визначенням ООН – це така організація життя суспільства, коли задоволення потреб сьогоднішніх поколінь не ставить під загрозу задоволення потреб нащадків. З огляду на все, що відбулося за останні 10 років у Літинському районі, виходить, що Постанову ніхто не читав. Бо у районі за останні роки продано два дитячі садочки – наче хтось був переконаний, що діти більше народжуватись не будуть. Продано «Будинок урочистих подій» - наче молодятам байдуже, де їх будуть розписувати, чи у красивій тематично оформленій кімнаті, чи під кущем бузку на подвір’ї. А ще продано недобудоване приміщення бібліотеки і не тільки майбутні покоління, але й теперішні діти втратили шанс мати тепле, красиве, облаштоване приміщення бібліотеки. Старе приміщення суду, де сьогодні розмістили районну бібліотеку, вже через 10 років не буде мати змоги розмістити на займаних площах весь інформаційно-ресурсний фонд.

     Муніципальні ініціативи населення з кожним роком в Україні зростають. «Муніципальний» в перекладі з латинської означає «беру тягар на себе». 12 років тому Літинська інтелігенція взяла на себе такий тягар, розпочавши роботу по створенню громадського центру Культури. Ми, щиро кажучи, сподівались, що з часом цей тягар розділять із нами представники влади, нової демократичної, яку вірилось, ми оберемо. Так йдуть роки, але в системі влади так нічого і не міняється. Люди із їх проблемами залишаються непотрібними. Ще б пак, адже вибори закінчилися.

Зона культурного лиха Літинщини

     Голова Ради,
Подільського народного
університету Культури
Щепілова Н.Г.