Набат Совісті Захист імені та спадщини Реріхів При ПНУК Експрес інформація


Місце зустрічі змінити не можна

   Уже не перший рік колектив Подільського народного університету Культури доглядає квітники біля Обеліску Слави та пам’ятника пам’яті жертв Чорнобиля. Вважаємо це однією із тих суспільних ініціатив, які можуть об’єднати літинчан у їх прагненні перетворити Літин у красиве місто-парк. Саме цьому сприяє робота курсу квітникарства народного університету. У свій час ми оформили квітник біля районного кінотеатру (на жаль від тієї клумби залишились тільки великі камені), допомогли у оформленні території біля РЕМу, надали консультації та посадковий матеріал Літинській районній бібліотеці, висадили багаторічні квіти на місцях масового розстрілу дітей та молоді під час німецької окупації. Цього року наших помічників побільшало - до нас приєдналась молода жінка із будинку навпроти Меморіалу Світлана Пасєка . А багато потенційних помічників просто проходять мимо, не знаючи, що їх допомога потрібна. На пам’ятних стелах Обеліска Слави викарбувані імена сотень літинчан , які не повернулися із фронтів Великої Вітчизняної війни. Якби до кожного із них хоча б раз у місяць приходили рідні чи близькі посадити квіти , вирвати бур’яни - це свідчило б про те, що ми пам’ятаємо своїх героїв, пам’ятаємо про війну і не хочемо її повторення.

   Є у Літині пам’ятне місце, де тисячі замордованих фашистами голодом та холодом військовополонених поховані у 16 величезних могилах-ровах. Багато років на тих могилах немає жодної квітки. Ми ж велика і благородна нація – як могли ми допустити таке? І місця масового розстрілу євреїв – літинський Бабин Яр та могили українських патріотів теж заростають бур’янами. Самі ми просто не встигаємо, адже левову частку часу віддаємо щоденній роботі із дітьми, відродженню давніх українських ремесел та пошуку можливостей, аби придбати приміщення для народного університету, адже Літину потрібні нові робочі місця. Приходьте на допомогу, приходьте самі, приходьте із дітьми . Спільна справа і спільна відповідальність усім нам додасть сили. Забудьте, що є у нас відповідні служби і влада, які мали б опікуватись цими проблемами. Найбільша влада – ми самі. Що зробимо і збережемо – те і буде.

   Десь там, далеко від Літина, на сході України знову гинуть воїни – патріоти, гинуть мирні люди, руйнуються оселі в селах і містах. Ми не маємо спостерігати за цим по телевізору – ми маємо робити все можливе, щоб миру та краси у нашій країні було більше аніж сліз та руйнувань.

    Наталія Щепілова, голова Ради Подільського народного університету Культури


© 2003 - 2014 Подільський народний університет Культури.
WEB-Master: PodilFolkUnivC@ukr.net